Зміни у релігійному ландшафті України, які відбулися протягом останніх місяців, привертають увагу дослідників релігії з цілого світу. На круглому столі «Картографуючи релігії в сучасній Україні» говорили про небезпеку посилення внутрішньо-конфесійної конкуренції, про можливі наслідки здобуття Україною Томосу для релігійних громад і держави та про багато інших дискусійних релігійних питань.

Подія відбувалась у рамках 24-тої щорічної Всесвітньої  конвенції  Асоціації з дослідження національностей (ASN), яка пройшла на початку травня 2019 року в Інституті Гаррімана Колумбійського університету у Нью-Йорку. Серед учасників – ряд провідних учених, зокрема відомий американський соціолог релігії, професор факультету соціології Джорджтаунського університету (Вашингтон, DC), керівник Берклійського Центру релігії, миру та світової політики – Хосе Казанова. З доповідями та дискусійними коментарями виступали й викладачі Українського Католицького Університету, що взяли участь у престижному науковому форумі – Вікторія Середа і Юрій Зазуляк.

Ведучий круглого столу директор Українського наукового інституту Гарвардського університету Сергій Плохій окреслив історичне тло, на якому розгортаються сучасні релігійні зміни, а професор Хосе Казанова докладно проаналізував, як нещодавне посилення ліній напруги в глобальній православній громаді створило для України шанс на отримання автокефалії. Він охарактеризував ситуацію, яка склалася протягом останніх двох років внаслідок поєднання кількох факторів тиску, що вплинули на здобуття української автокефалії. Серед них можна виокремити як зовнішні геополітичні чинники  – тиск з боку Москви, так і внутрішні – велику підтримка українських вірян створенню нової православної церкви.

На думку Хосе Казанова, зміни в українському релігійному ландшафті неабияк впливають на глобальну православну спільноту. Плюралістична Православна Церква, яка визнає різні форми конфесіоналізації, що мирно співіснують, здається, є бажаною моделлю для наслідування цілого світу. Україна вже давніше продемонструвала здатність втілити таку модель і, ймовірно, становитиме приклад для інших православних країн.

Під час дискусії на круглому столі соціологиня Вікторія Середа наголосила, що для глибшого розуміння згаданих тенденцій важливо розуміти, як змінилося українське суспільство після Євромайдану, бачити його регіональну та локальну специфіку.

Разом із співробітником Українського наукового інституту Гарвардського університету Констянтином Бондаренко вона презентувала новий модуль проекту «МАПА: цифровий атлас України», присвячений змінам у релігійному ландшафті країни, та розповіла про те, як можна використовувати цей проект для дослідження релігійних, економічних, історичних, політичних та соціальних трансформацій в Україні. Зокрема, у модулі представлено візуалізовані дані про три різні виміри, в межах яких люди проявляють свою релігійність – через приналежність, практики і вірування. Також «МАПА» дозволяє оцінити вплив Томосу на готовність населення змінити свою конфесійну приналежність та проаналізувати фактори, що впливають на переходи українських православних парафій до новоствореної Православної Церкви України.

Про те, наскільки релігія пом’якшує сприйняття економічних і політичних труднощів у країнах з перехідною економікою, розмірковував під час свого виступу викладач Київської Школи Економіки – Тимофій Брік. Спікер звернув увагу на проблему внутрішньоконфесійної конкуренції, оскільки після здобуття Українською Православною Церквою автокефалії, це проблема стає ще більш актуальною.

На завершення учасники озвучили питання, яке потребує подальшого моніторингу і, яке неодноразово звучало на дискусійних майданчиках Українського Католицького Університету: чи у майбутньому Україна збереже міжконфесійну толерантність, що становить вагому основу для демократичного розвитку суспільства?

Текст підготувала Марія Пархуць